
Ви думаєте, що я вже немаю що про себе писати? Ха! Звісно, що ви помиляєтесь! Я твердо вирішив сьогодні докінчити сотню фактів про себе, при чому інші декілька сотень вже точно залишу збирати потомкам та церковним історикам. Звичайно, моя багатогранна особистість ніяк не влазить у вузкі рамки а хоча б й всесвітньої глобальної мережі, але все ж будемо виходити з того, що “скромность - пєрвий шаг в нєізвєстность”. Отож і нині продовжимо розбирати мою сутність по найдрібніших розділових знаках. В обмін на мою щирість і дитячу безпосередність примаю ваші емоції, коменти, усмішки та webmoney.
65) Коли мені було десять років, сестра подарувала мені на д/н великий плакат з голою тітонькою. Він висів в мене над ліжком. Так почалося осмислення серії статей уся правда про секс
67) Я не люблю і не мушу любити чужих дітей, песиків і котиків, а також сусліків і тушканчиків і дикобразиків не дивлячись на те, що я священик.
68) Мене дратують жінки, одягнені як дівчатка, і дівчата, які одягаються як літні жінки.
69) Для незнайомих мені людей я здаюсь старший ніж я є, а для тих хто знає - молодший.
70) Якось я врятував одному дядькові життя.
71) Я говорив начальнику, що він не правий.
72) З натхненням люблю сваритися в автобусі з приводу відкривання/закривання люку.
73 ) Моє слово паразит - “чудово”.
74) Факт, що я цікавлюся комп’ютерами зовсім не говорить про те, що мені цікаво яка у вас оперативка і вінт, і як швидко нагрівається процесор.
75) Терпіти не можу писати два речення підряд, котрі розпочинаються з “я”.
76) Моїй десятирічній сусідці Наталі тато на день св. Миколая купив ліфчик.
77) Я думаю, що між дівчатами з татуїровками немає таких, що не спали з чоловіками.
78) Я умію грати на роялі двома руками гімн України.
79) Одного дня я охрестив десять людей.
80) Одного року я був на морі три місяці.
81) Мене не любить к.н. Тетяна Трофименко.
82) Я ніколи в житті не мав ( ну, і не носив) окулярів від сонця.
83) Я переконаний, що пиво і гірчиця не придумані для жінок.
84) Я думаю, що чоловіки які бриють собі під пахвами - ще гідкіші аніж жінки, котрі не бриють
89) Коли я вчився в Кременці, я часом їздив в ліцей автобусом. На зупинці постійно зустрічав жінку з бородою але в хустині ( ну, в платку по-вашому).
90) Я подорослішав у час, коли до мене вперше почали вітатися діти.
91) Сучасні дівулі в шкільких формах при зрості 180 см. і п’ятим бюстом ніяк не асоціюються в мене зі школою. Тільки порно.
92) Кількість кумедних ситуацій в котрі я потрапляв в Києві чітко виробила в мене фобію, що мене чи постійно знімають прихованою камерою чи просто розігрують.
93) Одного разу про мене писав журнал “Корреспондент” і помістив мою фотку на усю сторінку. Підпис був: “Продвинутый протоиерей”.
94) В мене була знайома сама справжня балерина.
95) В Києві я справді жив в монастирі більше двох років.
96) Одного разу в мене в кімнаті був такий бардак, що я аж його зняв на камеру для історії.
97) Я не люблю коли описують в жж свої сексуальні подвиги. Особливо жіночки в дусі “Ой , дєвки, шо вчора було! Так набухалась шо обригала пів клумби. А мальчік був так нічьо.”
98) Всі поети - заслані до нас інопланетяни. Однозначно.
99) Українців в поза межами держави - немає.
100) А ще, мало хто може уявити, що я не тримаю у памяті цілий церковний календар, місяцеслов і мінею. Хоча всі запитують.
101) До сліз шкода тих, хто тирить в інших юзерпички.
102) На початку минулої замітки в блозі я перший раз в житті для публіки написав cмішне слово “мушля”.
І на цій фотці, що вгорі сторінки мене немає. Просто вона чудово символізує не лише пеліканячу жадобу та цікавість. Від чого нехай визволить нас з вами Господь.
p.s. Коментарі жителів ЖЖ антиспам-фільтр часом може притримати для моєї модерації. Не турбуйтесь занадто. Вони є і нікуди не зникли, а з’являться на сайті коли я їх прочитаю.
Це, напевне, перший україномовний автономний блог православного священика. В ньому автор систематично знайомить усіх бажаючих зі своїми високопобожними, або ж навпаки - абсолютно пустими думками, які здалися варті для занотовування. В будь-якому випадку, уся інформація поміщена тут у блозі не представляє ніякої цінності.
Проте, ви завжди можете фінансово підтримати наші проекти, використовуючи гаманець Z843892850542 для грошових переказів, чи будь-який інший спосіб підтримки за бажанням. Спаси Христос!
bezlimitchyk@livejournal
Червень 15th, 2007 at 8:29 am
к.н. Тетяна Трофименко - а це хто?
admin
Червень 15th, 2007 at 8:52 am
Ой, брат! Не вживай всує це страшне імя
Blogoreader – українська блоґосфера | Блоґи | Персони | Новини | » БлоґоТиждень 3.0
Червень 16th, 2007 at 6:54 pm
[…] На минулому тижні священник, автор блогу Просфора вирішив розповісти про себе абсолютно все. Ви можете прочитати 102 факти з його життя, які виявилися дуже цікавими. […]
Костянтин Лозінський
Червень 25th, 2007 at 11:27 am
Вітаю з поновленням інформаційної діяльності.Пишіть
admin
Червень 25th, 2007 at 6:58 pm
Вітаю Ваше Високопреподобіє на цих сторінках ) Я діяльності своєї не припиняв ні на день. Шкода, що дуже рідко нашу роботу хтось здатен оцінити. Але вірю, що в нас є усі шанси отримати нагороду хоча б ТАМ ))
Влад Горний
Вересень 21st, 2007 at 6:08 pm
Було б корисно поспілкуватись з приводу записаного в Україні до початку 3-го тисячоліття Новітнього Заповіту Творця. На цю пропозицію ще не відізвався на повному серйозі жоден діяч, але ж ФАКТ від цього не зник, а Сучасне Слово Творця знайде свою дорогу до людськиї мердець і свідомості. Більш повна інформація в приватному листуванні через vladgor16@ukr.net
З повагою, Влад Горний.
21.09.2007 р.
Влад Горний
Вересень 21st, 2007 at 6:18 pm
Прикро, але в попереднє повідомлення потрапили дві “опечатки” в словах “людських сердець”, але добре, що за попередню ніч я таки переглянув всі матеріали цього сайта, автор якого мені імпонує. Маю надію на розвиток теми про можливість Сучасного Звернення Творця до власних чад.
Все той же, Влад Горний.